Кози нубійської породи: рекомендації щодо утримання та догляду

Кози як населення перебувають у господарстві людини ще з давніх-давен. Вже тоді цінувалася продукція, яка отримується від кіз. В даний час існує безліч різних порід цієї тварини, однією з яких є нубійська, про неї і йтиметься у цій статті.

Походження нубійської породи

Історія виникнення коз нубійської породи корінням сягає в сільськогосподарську культуру Англії. Цю породу можна назвати ще молодою, вона відома людині трохи більше сотні років. Після того як в цю країну були завезені молочні породи африканських і східних держав, англійські селекціонери шляхом схрещування своїх порід з іноземними в результаті довгої і трудомісткої роботи вивели нову особину. Вона отримала назву нубійської. Саме ця порода нині широко розлучається у країнах СНД, Америці, Росії.

Російські фермери звернули увагу на "нубійку" порівняно недавно - на початку другого тисячоліття. А найдальшими предками «нубійців» вважаються кози, виведені в республіці Намібії Африканський континент.

У сучасних сільськогосподарських угіддях представники цієї породи набули чималої популярності. Якщо росіян з цією породою проходило через доставку зі США, то тепер її без особливих труднощів можна знайти і на російському сільськогосподарському ринку. Більше того, вона набула поширення майже у всіх регіонах неосяжної країни, звичайно ж, з різною щільністю. Хоча варто зазначити, що умови деяких регіонів є малопридатними для розведення кіз нубійської породи. Тому найбільш сприятливими місцями для розведення таких кіз стали південні райони. Основними завізниками були промислові підприємства Тверської та Самарської областей.

Про те, що нубійські кози завоювали серця багатьох фермерів і продовжують це робити, свідчить факт великої кількості сайтів на просторах інтернет-мережі, присвячених цій тематиці, а також попит, що постійно зростає, на особин нубійської породи. Також тут можна знайти велику кількість форумів, на яких люди обмінюються інформацією про цих тварин, діляться враженнями, фотографіями, порадами та спостереженнями.

Зовнішній вигляд

Зовнішні дані нубійської породи відрізняються своєрідністю та неповторністю.

Тіло представників нубійської породи має довгасті. Воно тримається на тонких ногах, з копитами, що нагадують овечі. Під стать тілу - довга шия з невеликою головою, форма якої має деяку опуклість. У них немає звичних великих рогів. Хоча особин чоловічої статі природа все ж таки нагородила маленькими плоскими ріжками.

Особливою гордістю кіз цієї породи є вуха. Вони довгі, висячі, що відразу привертають до себе увагу. Чого не можна сказати про бороду. Звичайним для нубійських кіз наявність маленької бороди або її повна відсутність. Але, якщо вона є, то густа. Ніс із горбинкою вважається ще однією відмінною рисою нубійської породи. Величезні очі та широкі вилиці. У цих кіз буває велике вим`я, що має довгі соски.

Зростання дорослої особи нубійської кози досягає майже метрової позначки. А вага зазвичай - від 60 до 80 кг. Такі показники характерні для самців. Самки ж володіють дещо зменшеними показниками.

Коротка шерсть «нубійок» чудово поєднується з незрівнянним забарвленням. Колірна гама таких кіз дуже різноманітна. Як правило, це пастельні тони, з темних кольорів – чорний, коричневий, бурий. У забарвленні окремо взятої особини зазвичай присутні два кольори. Основний колір, як фон - або світлий, або темний - і доповнює його, у вигляді плям, контрастний колір. Але зустрічаються і багатобарвні особини. За окрасом можна визначити чистокровність нубійської кози. Наявність у ньому білих плям свідчить у тому, що коза була схрещена з особиною англійської породи. А наявність будь-яких інших кольорів говорить про її не породистість.

Корисні якості

До продуктивних властивостей нубійської кози можна віднести:

• Одержання молочної продукції. Кози мають практично цілорічний лактаційний період. Об`єм надоєного молока одноразово становить від 500 мл до 1 літра. Харчові якості його такі: має цінні речовини, смачне, з приємним запахом, що має високу жирність, яка може досягати п`ятивідсоткового показника. Показник вмісту білків наближається до 4%.
• Не відходячи далеко від теми, незайвою буде згадка про те, що на якість молока жодним чином не впливає корм, але при цьому його якість та кількість безпосередньо впливає на обсяги молока. Отриманий молочний продукт корисний для людей із різними видами захворювань. Наприклад, при хворобах шлунково-кишкового тракту, печінки, з різними видами алергії, а також успішно застосовується в годуванні дітей.
• Одержання м`ясної продукції. У кіз нубійської породи дуже смачне м`ясо. Вони наділені всіма природними даними для гарного зростання та відгодівлі. Те саме стосується і плодючості.
• Виготовлення продуктів на основі козячого молока: сиру, сиру. Молоко «нубійки» чудово підходить для сироваріння. Воно досить жирне, що має насичений смак.

Вдача представників нубійської породи

Цих кіз можна назвати дуже свавільними. Стадний інстинкт діє ними сприятливо. У такій формі вони найбільш керовані. Часом бувають упертими і вибагливими. Особливо це проглядається в їжі. Нубійські кози відносно спокійні, але досить рухливі.

Цікавий факт виявлено у взаємодії особин цієї породи. Іноді можна стати свідком дотримання певної субординації. Так, наприклад, кози нубійської породи, за наявності особин більших розмірів, стають спокійнішими, а можуть взагалі цуратися їх.

До людини нубійські кози ставляться дуже дружелюбно, довірливо. У присутності господаря поводяться дуже поступливо. Адаптуються теж непогано. Чудово почуваються серед інших тварин. Але все ж таки, як володарі досить чуйної натури, нубійські кози малопридатні для розведення в умовах великих господарств. У певному сенсі, чудово підійдуть для охочих обзавестися екзотичним вихованцем.

Середовище проживання

Нубійські кози вимагають особливого догляду. Чутливі до кліматичних умов. Тому для розведення найкраще придатні регіони з м`яким, теплим кліматом. Але це не є категоричною умовою. Для комфортного утримання «нубійкам» необхідне тепле та світле приміщення, бажано опалюване. Що стосується світла, то для цих цілей у приміщенні обов`язково має бути вікно, але добре утеплене – щоб уникнути протягів. Обов`язково і наявність підстилки. Це може бути як суха трава, так і тирса. Непогано обладнатиме і спеціальний настил, який буде для тварини спальним місцем.

Зміст нубійських кіз разом з іншими тваринами цілком реально. Вони відчувають себе дуже комфортно в компанії з будь-яким домашнім птахом. Корм для нубійської кози повинен бути добірним, насиченим, калорійним. «Нубивки» дуже чутливі до нестачі мінеральних та поживних речовин. Тому за цим треба добре стежити. Також є велика потреба у щоденній прогулянці, особливо у зимовий час. Вибагливість нубійської кози простежується і у дотриманні часу годівлі та доїння.

Підсумуємо всю наявну інформацію. Загалом можна виділити кілька переваг та недоліків кіз нубійської породи.

Переваги:

• наділена красою тварина;
• не має неприємного запаху;
• дуже плодючі;
• хороший удій молока.

Недоліки:

• примхливість у їжі та догляді;
• придатна не всім типів місцевості;
• має гучний голос, часом неприємний на слух.